Жіноче обличчя сучасної війни
Пропоную подивитись відео "Краса Українського війська" за посиланням:
"Амазонка - богиня степу"
Етнонім «амазонки» походить від грецького словосполучення «безгруді»
(«а-мазос»).
Грецький лікар Гіппократ відзначав пізнання
амазонок в медицині та їх уміння виліковувати рани і хвороби.
Мелітопольський чиновник Павло Дзяковіч в кінці XIX
століття записав таку Ногайську легенду про походження назви Кіз-Яру:Кіз-Яр
('киз' — 'дівчина', 'яр' — 'балка').»
Словом, важко визначити, що в легендах про амазонок є
правдою, а що — вигадкою. Так чи інакше, стародавнім жінкам причорноморських
степів не можна було відмовити в хоробрості і вмінні поводитися з бойовим конем
і зброєю.
₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋
Штурм лінії "Вотан"
Мелітопольська наступальна операція
(26 вересня – 5 листопада 1943
року)
увійшла в військову історію України.
В результаті
кровопролитних боїв за проявлені мужність і відвагу 87 її учасникам було
присвоєно звання Героя Радянського Союзу, серед яких єдина жінка Марія
Степанівна Батракова - санінструктор, комсорг батальйону 463-го стрілецького полку 118-ої стрілецької
дивізії 28-ої армії Південного фронту, гвардії молодший лейтенант.
Грецький лікар Гіппократ відзначав пізнання амазонок в медицині та їх уміння виліковувати рани і хвороби.
30 вересня 1943 при форсуванні річки Молочна молодший лейтенант Батракова М.С. замінила загиблого командира роти. Відбиваючи контратаки противника, рота під її командуванням протягом п'яти діб утримувала займаний рубіж. Була двічі поранена, але не покинула поля бою.
Її подвиг
зображений на діорамі.
Фрагмент діорами «Прорив німецької лінії оборони «Вотан» у
жовтні 1943 року» (Мелітопольський міський краєзнавчий музей)
В 2016 році в
місті Мелітополь з'явилась вулиця Марії
Батракової (стара назва - вулиця Комсомольська).
⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻⁻
"Хазяйка Бранденбурзьких воріт"
Ці
кадри знають всі. Дівчина на цьому плакаті стала символом Перемоги. Її
портрет облетів усі видання світу. Їм ілюстрували підручники з історії,
перед святом Перемоги цим портретом прикрашали міста. Це абсолютно
реальний персонаж історії. На плакаті - фотографія Лідії Андріївни
Овчаренко (Співак). 
Народилася в селі Чернігівка Запорізької області. Після звільнення села від окупації в сімнадцятирічному віці пішла
добровольцем в Червону Армію (приписала собі один рік). Була направлена на курси військових
регулювальників. Пройшла фронтовими дорогами, під обстрілами і бомбардуваннями,
Україну, Крим, Польщу, дійшла до Берліна.
Джерело: http://iz.com.ua/articles/4538-hozyaykoy-brandenburgskih-vorot-byla-devushka-iz-chernigovki
₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋
Легенди карного розшуку
"Жіночий штрафбат"
Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=mQyAkcmQCyA
₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋₋
"Сучасна армія"
Ці
кадри знають всі. Дівчина на цьому плакаті стала символом Перемоги. Її
портрет облетів усі видання світу. Їм ілюстрували підручники з історії,
перед святом Перемоги цим портретом прикрашали міста. Це абсолютно
реальний персонаж історії. На плакаті - фотографія Лідії Андріївни
Овчаренко (Співак).
Народилася в селі Чернігівка Запорізької області. Після звільнення села від окупації в сімнадцятирічному віці пішла
добровольцем в Червону Армію (приписала собі один рік). Була направлена на курси військових
регулювальників. Пройшла фронтовими дорогами, під обстрілами і бомбардуваннями,
Україну, Крим, Польщу, дійшла до Берліна.
У сучасній Україні Збройні Сили
доволі тривалий час залишалися традиційно одними з найконсервативніших
щодо питання перебування жінок на військовій службі. Війна
на Сході внесла свої корективи. Дівчата не змогли залишатися вдома,
коли в боях за свою землю, незалежність держави гинули їхні чоловіки,
сини, друзі.
Гендерний прорив у війську
За даними Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України нині у війську 27074 жінок—військовослужбовців, з них 949 — старші офіцери.Для порівняння, торік у війську проходило службу 24897, у 2017-му — понад 23 тисячі, а у 2008 році їх було всього 1800.Статус учасника бойових дій за участь в АТО/ООС надано 9916 жінкам, 166 військовослужбовиць у період з 2014 року відзначено державними нагородами України.
Довідково. Під час проведення АТО/ООС загинуло 7 жінок-військовослужбовців.
Інформація взята з сайту: https://www.mil.gov.ua/news/2019/09/17/kilkist-zhinok-u-nashomu-vijsku-za-desyat-rokiv-zbilshilas-u-15-raziv/
Що можна почитати?
«А зорі тут тихі»
Повість російського радянського письменника Бориса Васильєва, що оповідає про долю п'яти дівчат і їх командира в часи німецько-радянської війни. Написана в 1969 році.
"Нічні Відьми"
Автор книги - льотчиця знаменитого жіночого полку
нічних бомбардувальників Герой Радянського Союзу Р.Аронова. Вона яскраво
малює подвиги своїх подруг в роки Другої світової війни.
"Четверта висота"
Повість про Гулю Корольову,
про її дитинство, шкільні роки,про її юність і трагічну загибель на фронті під
час Другої світової війни. Книга Е.Я. Ільїної (1901 - 1964), вперше вийшла в
світ в 1946 році і з тих пір витримала багато видань.
«Гадюка»
Повість А. Н. Толстого,
в 1928 році вийшла з підзаголовком «Повість про одну дівчину». Прототипом
головної героїні стала знайома Толстого, поетеса Тетяна Сікорська.
"У війни не жіноче обличчя"
Ця книжка про війну російськомовної білоруської письменниці Світлани Алексієвич. Книга-сповідь, документ людської пам’яті, запис історій жінок, яким війна дала в руки зброю для захисту рідної землі від нацизму. Це дослідження духовного світу жінок, що виживали в нелюдських умовах війни.
Що можна подивитись?
«Гадюка»
Радянський повнометражний художній фільм 1965 року знятий в УРСР на Київській кіностудії імені О.Довженка режисером Віктором Івченком. Екранізація однойменної повісті російського письменника Олексія Толстого.
Зовсім юною дівчиною, потрапивши в полум'я громадянської
війни, купчівна Ольга Зотова пройшла вдосталь
жорстоких випробувань, стала перевіреним бійцем Червоної Армії. Але скінчилась
війна, й найтяжчим випробуванням стало для Ольги мирне життя, в якому вона не
знайшла свого місця.
«Батальйон»
Повнометражний художній фильм, присвячений жіночим батальойнам
смерті, створеним в період Першої світової війни. Фільм вийшов в кінопрокат 20 лютого 2015 року.
Весна 1917-го року. Лютнева революція змінила життя
Російської імперії і хід Першої світової війни. В окопах, де протистояння з
німцями триває вже не один рік, щосили ведуть свою пропаганду більшовики. Армія перебуває на порозі
остаточного розкладання.
За наказом Тимчасового уряду для підняття бойового духу створюється
жіночий «Батальйон смерті» під командуванням Марії Бочкарьової. Своєю службою «Батальйон
смерті» подає приклад хоробрості, мужності і спокою, піднімає дух солдатів.
«У небі «нічні відьми»
Фільм розповідає про
радянських льотчиць, які утворили окремий авіаційний полк. Вони здійснювали
свої вильоти вночі і бомбили німецькі позиції. Через це противник називав їх
«нічними відьмами».
«А зорі тут тихі»
На 171-й роз'їзд
в Карелії прибуло поповнення — два відділення дівчат-зенітниць. Одна
з них помічає в лісі двох німецьких диверсантів. Командир Федот Васьков збирає
групу з п'яти зенітниць і, щоб випередити диверсантів, веде загін одному йому
відомою дорогою через болота до скелястої гряди. Однак виявляється, що ворожий
загін налічує 16 осіб. Васьков відсилає за допомогою одну з дівчат, яка гине в
болоті, та починає переслідувати ворога.
"Четверта висота"
Радянський художній фільм 1977 року, режисера
Ігоря Вознесенського, знятий за однойменною повістю Олени Ільїної.
Фільм оповідає
про Гулю Корольову — молоду радянську акторку, яка почала свою
кар'єру в кіно у 4 роки, а в травні 1942 року у 19 років по своїй волі пішла на
фронт, де героїчно загинула в бойових діях при взятті висоти 56,8
під Сталінградом.
«Незламна»
Українсько-російський
повнометражний біографічний історико-драматичний фільм 2015 року
режисера Сергія Мокрицького. В основу сюжету покладений життєвий шлях
жінки-снайпера, майора Людмили Павличенко, упродовж 1937—1957 років.
Фільм вийшов у прокат 2 квітня 2015 року. 
«Незламна» — перший фільм,
присвячений легендарній жінці-снайперу Людмилі Павличенко. В основу
кінокартини лягла її автобіографічна книга.
«Вишневі ночі»
Український художній фільм режисера Аркадія Микульського, відзнятий у 1992 році на кіностудії «Національно-культурний виробничий центр Рось». Фільм знятий за
однойменною повістю Бориса Харчука.
однойменною повістю Бориса Харчука.
Сюжет фільму
Події фільму
розгортаються в останні роки Другої світової війни в
західноукраїнському містечку.
На тлі цих
трагічних історичних подій розгортається історія кохання місцевої мешканки
Олени Мартинюк і лейтенанта НКВС Славка Денисенка, який живе в місті
під легендою військового лікаря. Вони мешкають поруч, спільно винаймаючи
квартиру і не здогадуються, що належать до ворожих таборів.
Аж доки молодий лейтенант, отримавши завдання схопити зв'язкового УПА "Калину",
не дізнається, що цей таємничий агент і є його симпатична сусідка.
«Жива»
Український історико-драматичний фільм, знятий Тарасом
Химичем за реальними подіями. Він є дебютною ігровою повнометражною
роботою режисера. Прем'єра стрічки в Україні відбулась 24 листопада 2016
року.
Сюжет фільму
Фільм розповідає про молоду
дівчину Анну Попович, яка рятуючись від переслідувань МДБ, у 1950-х
роках потрапляє до війська УПА.
Більшість інформації взята з Вікіпедії
та з сайтів:https://www.livelib.ru/book/1000503968-nochnye-vedmy-raronova
Комментариев нет:
Отправить комментарий